З роками я зрозуміла, що є речі, на які мені не хочеться витрачати своє життя! Перш за все на те, щоб заслужити чиюсь любов.
Ось палець об палець не вдарю, щоб моє життя, зовнішність і вчинки комусь подобалися! Заслужити можна премію або нагороду, а любов завжди подарунок!
Я точно не хочу все життя провести біля дзеркала, в гонитві за ідеальною зовнішністю!
Намагаючись втягнути живіт, видалити зморшки, замазати прищі, ненавидіти себе, виправдовуватися, що ти не ідеальна, шити, кроїти і робити щось для того, щоб дивлячись на твоє фото, люди сказали: «Вау, як ти схудла! Вау, яка ти красива! »
Коли ми опинимося по ту сторону світа, нас обов’язково запитають: «Ну як ти, друже, провів життя?» І що ми відповімо? «Ой, я, блін, худла! Не жерла, бо ненавиділа себе.
Соромилася, прикривала задницю балахонами, заздрила худій подружці! Ну, паралельно вийшла заміж, народила дітей, мучилася, худла, чоловіка вигнала, бо він не заробляв як нормальні мужики, а я заслуговую кращого! Працювала як кінь, щоб в лабутенах ходити, на мерседесі їздити. Подружок-гадюк, всіх ненавиділа, але дружила, треба ж було комусь доводити, що я живу краще, ніж вони! »
«А чи була ти щаслива, мила моя? – неодмінно запитає нас Той, Хто і без того знає відповіді на всі питання, – адже Я створив тебе за образом і подобою своєю, і Я хотів, щоб ти була задоволена життям, яку Я тобі подарував, раділа тому тілу, в яке Я тебе поселив ! »
Що може відповісти на це питання людина, яка нічого не навчилася від життя? …. яка так і не зрозуміла, що найцінніші речі не можна помацати руками, найдорожчі почуття не можна заслужити, що найрідніші душі – це ті, хто діляться з тобою теплом , а не просто баблом; що чим більше ти даруєш Любов, тим більше у тебе її залишається, що Життя – це те, що всередині нас, а не те, у що ми одягнені зовні! Що Щастя – це бути самим собою і насолоджуватися кожною хвилиною нашої унікальної подорожі!
© Наталя Руденко