Колись давно старий індіанець відкрив своєму онуку одну життєву істину.
У кожній людині точиться боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк уявляє зло – заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню… Інший вовк уявляє добро – мир, любов, надію, істину, доброту, вірність…
Потім онук спитав:
– А який вовк наприкінці перемагає?
Старий індіанець ледь помітно посміхнувся і відповів:
— Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.