Перш ніж погодитись, згадайте правило. Якщо ви щось дали, то дуже важко це забрати. Якщо ви щось дозволили, дуже важко потім це заборонити Якщо ви когось пустили в будинок, на роботу, у стосунки – потім дуже важко випровадити та не пускати.
Ось тому добрі відкриті люди потрапляють у пастку свого добра.
Дати зворотний хід дуже важко. І забрати віддане важче, ніж одразу не дати.
Якщо ви дозволили перетнути межу, кордонів більше немає. І доведеться наново їх встановлювати. А той, кому дозволили, розсердиться, якщо дозвіл скасують.
Ви самі дали, а тепер забираєте!
Дозволили йти з роботи раніше, потім вас зненавидять за те, що потім ви наказали вчасно йти з роботи.
Дозволили сусідці пити чай у вас щовечора; потім вас не злюблять за те, що ви відмовили в чаюванні.
Чи дозволили називати вас на «ти»? Спробуйте знову перейти на «ви». Це неможливо. Обов’язково буде сварка.
Тимчасові дозволи та поблажки дуже небезпечні. Забрати назад те, що дали дуже важко. А заберете – наживете ворога.
Ось тому у добрих людей, які схильні робити поблажки та йти на компроміс, ворогів більше, ніж у тих, хто відмовляє відразу. І не переходить на “ти”.
Люди схильні порушувати правила. Якщо ці правила – як гнилий паркан, як дірява огорожа. І потім дуже важко все повернути на свої місця. Відібрати те, що дали. Про те, що це ви дали – забудуть. А про те, що відібрали та вигнали – запам’ятають. Ось цього не забудуть ніколи.
І треба пам’ятати це правило, якщо ви готові на щось тимчасово погодитися і щось тимчасово віддати. Або пустити до себе в дім та в душу. Відібрати назад важко. Важче, ніж одразу відмовити. А нажити ворогів дуже легко.