Є близькі. Є чужі. Є ті, хто безпосередньо йде з тобою по життю, не особливо впливаючи на нього, але присутні з якихось причин. Є ті, хто впритул наближається до тебе і змінює перебіг подій у твоїй історії…
Є ті, хто приходить і йде. Одні за мить залишать слід у щоденнику твоєї душі, інші, будучи роками поруч, не торкнуться струни твого серця.
Неможливо вгадати, хто залишиться з тобою.
Іноді близькі відпускають твою руку на краю безодні, а зовсім чужі, раптом її подають, щоб тебе врятувати.
Можна йти однією дорогою, але дивитися в різні боки.
Можна йти різними дорогами, але раптово зійтися на перехресті доль.
І нікому не відомо знати, що станеться за хвилину, місяць, рік.
Але, вриваючись у чуже життя або навіть ледь торкнувшись його, залиште в ньому те, що стане іншому маяком у темну для нього ніч.
Залишаючись у душі, це ледь відчутне світло може розпалити вогонь через час, у потрібний для цього момент, коли, здавалося б, порятунку вже немає.
Будьте добрішими, милосерднішими, щирішими. Це не слабкість та не порок.
Це сила, якій немає ціни.
Говоріть важливі слова дорогим вам людям вчасно, адже вони мають найбільшу цінність саме тоді, коли на них чекають.
Все, що так важливе серцю, має свій термін придатності.
Усьому свій час: слову – свій, вчинку – свій.
Говоріть важливі слова також і чужим для вас людям, можливо через вас до них звертається їхній ангел-охоронець.
Всі ми мандрівники в цьому житті, що частково або тісно переплітаються один з одним і, всупереч думці про те, що людина завжди була, є і залишається одна, я скажу:
“Ви ніколи не були самі, навіть якщо так впевнені в цьому.
Кожен дотик до вашої душі, як і ваш чужий, залишає слід у книзі доль і змінює перебіг подій”.
Будьте уважні, торкайтеся дбайливо…