Чарівною, невидимою ниткою з’єднані ті, кому судилося зустрітися. І ні час, ні простір, ні інші люди, ні найскладніші перешкоди не зможуть їм стати на заваді.
Ми приходимо в цей світ не самотніми, хоч і здається, що народження – це початок, все з чистого аркуша. Нові можливості, нові зустрічі, нові знання. Однак чому тоді дорослішаючи, ми десь в глибині душі знаємо, що в цьому світі є людина, яка дуже схожа на нас, точніше не схожа, а безмірно близька і з якою ми неодмінно зустрінемося. Вона рідніша за батьків, ближча за найближчих друзів і загадковіша за самий Всесвіту. Десь там, за межею розуміння, є Вона – призначена, єдина, істинна.
І йдемо ми по дорозі життя з невідступним відчуттям, що ось-ось і ви зустрінетесь. Може, за найближчим поворотом, може на наступному тижні, а може при найнеймовірніших обставинах. Все можливо. А тим часом, зустрічаються на шляху інші люди – цікаві, красиві, розумні, привабливі. Гормони грають, почуття вирують, суспільство не проти. Здається, що це навіть любов. Майже справжня.
Але проходить час, і з ним повертається відчуття, що щось не те. Той маячок в грудях, який тягне шукати Її справжню, не зник. Значить той, хто поруч – не істина. Дорога життя вабить далі, кудись у морок і невідомість, кудись, де можливо є Вона, та Інша, рідна душа. І йде людина далі. І нова зустріч. І новий вир почуттів. Але знову мимо…
І чим більший шлях вона проходить, тим менше віри залишається, що можлива зустріч. І сумніви пробираються – а чи існує та, кого я шукаю?
Знайти, відпустивши…
Знаєте, саме тоді, коли відпускаються всі спроби когось знайти, коли повністю приймаєш той факт, що Іншої не існує, коли повністю відпускаєш і приймаєш даність речей і свою самотність зокрема… Лише тоді відкриваються невидимі лазівки Буття. Лише тоді та невидима чарівна нитка натягується і безперешкодно посилає сигнали тій, Іншій. І події складаються, і чудеса трапляються, і зустрічаються дві самотності, що вже втратили будь-яку віру знайтися.
Чарівною, невидимою ниткою з’єднані ті, в кого дороги повинні перетнутися. Вони знайдуть один одного лише тоді, коли пізнають суть свободи і самотності, коли мудрість візьме верх над дурістю, усвідомленість над невіглаством, прийняття над упертістю. Лише тоді їх серця зазвучать в унісон, коли гординя і егоїзм складуть свої повноваження, лише тоді Душі вкажуть стежку для возз’єднання, коли готовність Любити щиро досягне свого піку. А це можливо лише пізнавши альтернативу, пізнавши то, що не є Любов.
Готовність Любити
Вони зустрінуться. Чисті, щирі, рівні, готові любити, готові дарувати, готові стати ще краще. Тому що двоє – це вже не один. Удвох вони сильніші. Примножені почуття, примножена мудрість і ціла вічність для експериментів. Їх зустріч – це нові можливості, які можна осягнути тільки в парі. І світ буде їм аплодувати, бо такий союз завжди несе Світло і Знання для всіх оточуючих.
Ні відстань, ні люди або складні обставини не зможуть їм перешкодити виконати свою місію. Вони зустрілися – а значить, вже все відбулося. Все інше тільки питання часу. Головне пам’ятати, що справжня любов – це не іскра в багатті життя. Справжня любов – це і є багаття. І в її полум’ї згорить все, що буде заважати їм возз’єднатися.
Чарівною невидимою ниткою з’єднані ті, кому призначено зустрітися. А нитка ця і є Істинне Кохання.