Чи знаєте ви, що коли ви плачете за своїми померлими, ви плачете за собою, а не за ними?
Чи знаєте ви, що коли ви плачете за своїми померлими, ви плачете за собою, а не за ними?
Ви плачете, тому що “втратили їх”, тому що їх немає поруч з вами.
Ви думаєте, що все закінчується смертю. Ви думаєте, що їх більше НЕМАЄ.
Тож якщо ви більше не мертві, то де вони?
Так, вони пішли, або вони зараз десь в іншому місці, чи це місце краще, ніж це?
Так, безумовно, те місце краще, ніж це; так чому ж ви страждаєте через їхній відхід?
Коли ви змиритеся з тим, що їх більше немає, але вони перебувають в іншому місці «НЕ ТУТ», ще кращому за це, бо там вони більше не хворіють і не страждають.
Тоді ви перестанете оплакувати їх і повернете їх у свою пам’ять, щоб вони супроводжували вас з радістю всього, що ви прожили.
Якщо ви справді любили їх, полюбите їх ЗНОВУ, і цього разу з більшою силою, з більшою чистотою, з більшою віддачею.
Сьогодні не буде більше ніякого докору.
Тільки ЛЮБОВ єдине, що буде між вами, між нами, між ними.
Я поважаю ваш біль і те, як ви його виражаєте. Знаю, що ви плачете і плакатимете без розради.
Але… Сьогодні я кажу вам:
Не вмирайте з вашими померлими.
Пам’ятайте, що ми бачимо лише одну сторону медалі (смерть).
Ми не дивимося в інший бік; ми не бачимо чудового місця світла, де вони стоять.
Що, якщо ми почнемо бачити “смерть” як Друге Народження?
Друге Народження, через яке ми ВСІ пройдемо.
Не вмирайте разом з вашими померлими, вшануйте їх, живучи своїм життям так, як вони хотіли б, щоб ви жили. Дозвольте їм піти туди.
А ви продовжуйте жити.