Доросла донька прийшла до матері і запитала у неї поради:
– Мамо, я так люблю свого чоловіка. Але нещодавно я зустріла іншого чоловіка, і тепер всі мої думки лише про нього. Я не хочу зраджувати чоловікові навіть у думках, але у мене немає сил вирвати грішне почуття до іншого з душі. Що мені робити?
На ці слова мати відповіла дочці:
– Донечко, наші почуття – це квіти, які ростуть в нашій душі. У твоїй душі зараз дві квітки. Одна з них – неяскрава, але така ніжна і благородна квітка кохання до чоловіка, яку ти сама посадила. Вона буде цвісти все твоє життя і принесе радісні плоди, якщо ти будеш поливати її.
Інша квітка – яскравий, але отруйний цвіт пристрасті, який виріс без дозволу в твоїй душі, і як бур’ян краде всі сили у першої квітки. При цьому він недовговічний і марний, як не поливай.
Донечко, не в твоїх силах вирвати другу квітку з душі. Вона є. Але ти завжди маєш вибір. Ти завжди можеш вибрати, яку квітку поливати, а яку ні. Якщо ти будеш поливати тільки першу, друга скоро пов’яне і перестане отруювати тобі душу…