Ми, паняночки, ще не стали старенькі, але цим мудрим словам можна слідувати вже зараз – саме тому, щоб гідно і щасливо провести свою зірілість…
«Отже, моя люба, коли ти станеш старенькою…
Ніколи нікого не повчай. Навіть якщо впевнена у своїй правоті. Згадай, як це свого часу дратувало тебе. І чи дослухалася ти до порад старших?
Не нав’язуйся з допомогою, якщо тебе не просять. Взагалі нікому не нав’язуйся. Не намагайся захистити близьких від усіх напастей світу. Просто люби їх.
Не скаржся! На здоров’я, на сусідів, на уряд, на пенсійний фонд. Не перетворюйся в сварливу бабу на лавочці біля під’їзду.
Не чекай подяки від дітей. Пам’ятай: немає невдячних дітей, є дурні батьки, які від дітей вимагають подяки.
Не говори «Я в твоєму віці…», «Я віддала тобі кращі роки…», «Я старша, тому краще знаю…» Це нестерпно!
Не витрачай останні гроші на омолоджуючі процедури. Це безглуздо. Краще витрать їх на подорож.
Не роби макіяж в затемненому місці. І з роками будь стриманіша з макіяжем – не облещуйся. Старайся виглядати елегантно. Саме елегантно, а не молодіжно. Повір мені, це гідніше.
Бережи свого чоловіка, навіть якщо він увесь у зморшках, безпорадний, дратівливий дідуган. Не забувай, що колись він був молодим, сильним і веселим. Він – один з небагатьох, хто пам’ятає тебе юною, тонкою, свіжою. І, можливо, він єдиний, кому ти зараз справді потрібна…
Не намагайся за будь-яку ціну наздогнати час: маніакально стежити за новинками, технологіями, освоювати все підряд, аби не «відстати від життя». Це смішно. Роби те, що тобі подобається. Скільки можна?!
Ні в чому себе не вини. Хоч як склалося твоє життя, ти зробила все, що могла.
У будь-якій ситуації зберігай гідність і тримай спину рівно! До самого кінця! Постарайся, моя люба, це дуже важливо. І пам’ятай: якщо людина дожила до старості, значить це комусь потрібно».